Перше, що впадає в очі, але загалом цілком очікувано, так це великий дефіцит бюджету — 6%, або 270 млрд грн. Коронавірус нікуди не подівся і не подінеться наступного року. А значить, ми продовжуємо бути в кризовій ситуації, і держава витрачатиме більше грошей, ніж отримуватиме. Сподіваюся, держвитрати передбачаються ефективні.
Далі. Уряд заклав до бюджету значне зростання доходів. За оцінками Київської школи економіки, фактичний (а не на папері) план зростання доходів становить 11,5% (проти поточного року витрати збільшуються лише на 5%). Значно піднімається показник збору ПДВ. Логіка зростання — покращення адміністрування податку, простіше — детінізація, закриття скруток
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Ще один пункт, який звертає на себе увагу, — значні потреби у фінансуванні держбюджету. Потрібно покрити дефіцит. Але цього мало. Необхідно також знайти кошти для виплати за попередніми боргами. Загальна потреба зовнішнього фінансування становить 702 млрд грн. Це багато. Досить порівняти цю цифру з рівнем доходів держбюджету — трохи більше 1 трлн грн.
Яким чином вдасться отримати ці 700 млрд? 78% суми уряд планує залучити на внутрішньому ринку через гривневі ОВДП. Наскільки це реалістично? Залежить від наявності програми МВФ. Якщо програма буде в доброму стані, то стратегія спрацює. Але поки що відносини між МВФ і Україною залишають бажати кращого. І якщо ситуація не зміниться, здійснити таке фінансування буде складно.
На структурному рівні знову відкладаються — ставляться на паузу — фіскальні правила: обмеження бюджетного дефіциту до 3%, обмеження суми держгарантій, а також обсягу держборгу.
Зрештою основна проблема з бюджетом на тактичному рівні — ризики його фінансування на внутрішньому ринку. На стратегічному — відсутність чіткого плану розвитку держави загалом. Ми не знаємо, що намагаємося змінити або збудувати: яку країну, яку економіку. Отже, бюджет не дивиться у майбутнє, він просто відображає поточний статус-кво і низку проєктних пріоритетів різних політичних груп.
Що це означає для бізнесу? Все загалом, а також затяжна ситуація з COVID-19 створюють велику невизначеність. Уряд може змінитися, пріоритети теж.
Якщо будуть проблеми з фінансуванням бюджету, може порушитися макроекономічна стабільність, а це означає інфляцію, девальвацію, скорочення попиту і держпідтримки в низці галузей.
Бізнесу варто диверсифікувати свої операції, бути консервативним, стежити за ситуацією і скласти план оперативного реагування у разі погіршення.
Водночас пандемія надає низку можливостей, змінює поведінку споживачів і створює попит на нові типи товарів і послуг. Коронавірус із нами надовго, тому є сенс інвестувати у вивчення нових потреб клієнтів і адаптувати під них свою бізнес-модель.
У КШЕ ми очікуємо, що епідемія в Україні триватиме ще як мінімум рік. Водночас повернення до жорсткого карантину малоймовірне через політичні причини. В якийсь момент з’явиться вакцина, яка потребує складної логістики. Потрібно буде доставляти її та зберігати в усіх регіонах України, навіть у віддалених маленьких селах і гірських районах, де немає доріг. Зберігати за особливих умов і низької температури. Державі потрібна буде допомога для вирішення цієї проблеми. А значить, для бізнесу в логістиці може з’явитися низка нових завдань.
Ще один приклад — освіта. Очевидно, що онлайн-лекції не здатні дати необхідну соціалізацію і м’які навички, які потрібні в сучасному середовищі. Водночас офлайн-занять і соціалізації у школах і університетах у минулому вигляді не буде ще довго. У цій галузі мають бути значні інновації та disruption. Залишилося тільки стежити за ними.
Далі — індустрія розваг. Поки ні музична галузь, ні кіновиробництво, ні галереї з театрами не знайшли адекватної відповіді на виклики пандемії. Соціальна дистанція в опері — це добре, але недостатньо.
Те саме з ресторанами. В осінньо-зимовий сезон модель відкритих майданчиків перестане працювати. З’явиться попит на «темні кухні». Ресторани, що дозволяють створити якісний досвід домашньої вечері. Ще один приклад — попит на нові типи меблів, компактніших, багатофункціональніших, які можна використовувати вдома і для віддаленої офісної роботи. Для багатьох спальня перетворилася на офіс.
Загалом, приклади можна продовжувати нескінченно. Той, хто зрозуміє нові запити людей і відповість на них швидко і якісно, виграє. Решта можуть залишитися за бортом.
Колонку опубліковано в журналі НВ від 24 вересня 2020 року. Републікацію повної версії заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ