«Крим без логістики — серйозний козир України». Авторитарні режими розуміють тільки такий тиск, — інтервʼю з капітаном Риженком

Сам ретранслятор (як правило, це дрон у повітрі) також є вразливою ціллю. Його можна збити і тоді зв’язок переривається.

РФ зараз намагається створити власну систему Старлінк, вона називається Рассвет. Це буде супутникове угруповання, яке забезпечить покриття інтернетом, зокрема закритими каналами, для військових потреб.

Але це плани. Ми знаємо, кількість запусків космічних апаратів Росії за останні роки значно знизилась і вони вже далеко за США і Китаєм. Плюс само собою це вимагає високих технологій, із технологіями в Росії не дуже гарно. Зокрема багато космічних технологій приходило з-за кордону. А зараз це робити набагато складніше.

Аби ця система Рассвет запрацювала, потрібно близько 200 супутників. Вони планували зробити це до кінця наступного року, але, найімовірніше, цього не буде.

Також відомо, що китайці зараз також працюють над своєю системою. Ймовірно, якщо китайці таку систему запустять, Росія буде використовувати китайську систему для наведення своїх дронів. Тому загалом така ситуація.

Плюс ці морські дрони можуть представляти загрозу для нас, насамперед цивільному судноплавству, для ударів по морській інфраструктурі. Якщо брати Балтійське море, там у них роботи може бути набагато більше, бо там значна перевага сил НАТО над російським флотом. Там є віддалений гарнізон у Калінінграді, так званий Калінінградський бастіон. Там використання морських дронів може бути набагато актуальнішим для них.

Але, знову ж, основна перешкода — супутниковий зв’язок.

Щодо протидії цим дронам у нашому регіоні. У нас створено зараз досить потужну систему, яка дозволяє як виявляти такі дрони різними шляхами, так і їх перехоплювати.

Хочу нагадати, десь кілька місяців тому із нашого морського дрона Магура був навіть відмічений старт перехоплювача, який дозволив збити повітряний дрон (шахед) у морі. А знищення морського дрона — це ще простіше завдання. Головне виявити їх.

Те, що ці комплекси роботизовані, [працюють] без участі людини, дозволяє робити це набагато оперативніше і накривати райони набагато більші, ніж якби це були пілотовані системи і потребували людей. Такий інноваційний розвиток дозволяє це робити.

— Сфотографували десантні кораблі, зокрема великий десантний корабель, який називається Олександр Шабалін, у Балтійському морі. Пишуть, що він патрулював там десь вантажне судно, але його накрили антидроновою сіткою, яку російські воєнкори назвали антимоскітною. І окремо відзначають: якщо великі десантні кораблі залучають до патрулювання торговельних, вантажних суден, то що такого на балтійському флоті в росіян із іншими кораблями, які могли би виконувати функцію патрулювання або конвоювання швидше?

— Я не знаю, в чому причина, тому що сам по собі цей корабель 775-го проєкту — це досить старий корабель. Шабаліну вже 42 роки. Єдина його перевага, можливо, в тому, що він більш-менш економічний.

Але з погляду протидії актуальним засобам нападу на корабель він дуже-дуже слабкий. У нього дуже слабка система ППО, обмежується артилерією і кулеметними системами. Радари в нього дуже слабенькі, це фактично навігація. Антимоскітною сіткою його накрили, бо, мабуть, є побоювання того, що можуть бути застосовані дрони-носії FPV-дронів. Така методика зараз застосовується в Чорному морі для ударів по узбережжю противника зокрема.

Є таке побоювання, бо протидіяти дронам дуже складно, їх виявити дуже складно. В них немає радіолокаційних станцій, які можуть це зробити. Візуально це може бути дуже-дуже пізно. Єдиним шляхом як забезпечити мінімальну безпеку — накрити сіткою, це може спрацювати.

У них є ще інші кораблі, класу Каракурт, Буян. У них побудовані нові корвети. Ми знаємо, навіть Адмірал Григорович залучався до патрулювання в тому регіоні. Навіть стріляв по цивільній яхті зі стрілецької зброї біля узбережжя Великої Британії, недалеко.

Але чому вони використовують десантні кораблі для невластивих функцій — я не знаю, можливо, просто їх не вистачає. Хоча за останні 10 років, особливо за останні п’ять років, вони балтійський флот досить інтенсивно поновлювали новими кораблями.

— До ситуації в тимчасово окупованому Криму. Днями уражено три автомобільні пороми, які працювали на Керченській переправі. Уже показали цікавий відеоряд і прольотів біля Кримського мосту, і спостереження за Керченським мостом із рівня води. Знищений залізничний міст через Північнокримський канал. Як ви бачите процес ізоляції кримського півострова? Які можливості вони будуть знаходити?

— Зараз уже відомо, що логістика дуже серйозно послаблена, є певні риси того, що навіть угруповання сил противника на півдні України (це Херсонська, Запорізька області) значно знизили темп бойових дій. Є така інформація безпосередньо від військових командувань.

Відомо про перегрупування окремих підрозділів, зокрема Кінбурнської коси. Багато було сказано, але там їх і так небагато було. Там ця перевага противника полягає в тому, що вони на Кінбурнській косі тримають сенсори. Якщо якісь наші судна йдуть, вони досить швидко можуть використати свої мобільні системи, які можуть ці судна пошкодити або перехопити.

Загалом я розумію, що Крим, позбавлений логістики, може бути серйозним аргументом стратегічного рівня, можливо, на якихось перемовинах. Зараз уже є індикації того, що нібито активізується ця розмова, Україні потрібні козирі для цього. Можливість перекрити логістику може бути серйозним козирем.

Хоча якщо брати інший напрямок, то після того, як ви блокуєте логістику противника, ви маєте його звідти прибирати, звільняти ці території. Це зовсім інша операція, я не знаю, наскільки вона актуальна, відверто кажучи.

Логістика завжди була… По-перше, проблемне питання для російської армії вже досить давно, Російської імперії ще. По-друге, для Криму логістика була завжди проблемною. Та причина, з якої 1954 року було передано з РФ до України, якраз базувалася на логістичному питанні. Тому що все — і електрика, і вода, і харчування — постачалось з континентальної частини України.

До речі, і люди на відновлення Криму після Другої світової війни якраз прийшли з південних областей України, Херсонщини, Запоріжжя. Тоді північний Крим був піднятий завдяки Північнокримському каналу, там почалося сільське господарство тощо.

Тому Крим без логістики — це послаблення всього російського угруповання на півдні плюс серйозний стратегічний козир у можливих перемовинах про перемир’я або припинення бойових дій.

Але тут дуже важливо, зараз багато говорять про лінію бойового зіткнення. Вона, відверто кажучи, з погляду ситуації морської безпеки для нас виглядає загрозливою, тому що 80% нашого узбережжя зараз знаходиться під контролем противника, це Приазов’я, Крим, Чорне море, район Кінбурнського півострова.

— Це не на один тиждень роботи, не на один місяць і навіть не на пів року. Як ви це оцінюєте, що там може бути?

— Звичайно, це серйозний аргумент впливу на противника, тиску на нього. Тому що Росія по-іншому ніяк не сприймає або ставить такі умови, що вони просто неприйнятні.

А коли є тиск, авторитарні режими розуміють тільки такий тиск. Я думаю, зараз на це йде розрахунок, на це працюють Сили безпеки та оборони.