Кооперация: путь к качественной продукции

Аграрний сектор – це могутній комплекс, який навіть у кризові для України часи демонструє значні економічні показники. Проте, за бортом цієї сильної та величезної машини залишаються особисті селянські господарства та сільські території, які до сьогодні не в повній мірі використовують свої потенційні можливості. Сільські домогосподарства повсюдно стикаються з нестачею можливостей по працевлаштуванню та низьким рівнем доходів. У більшості випадків це відбувається через невелике реальне виробництво порівняно з можливостями, вищими виробничими витратами і нижчими доходами від реалізації продукції.

В основі розбудови ринкової інфраструктури в сільській місцевості має бути створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, формування об’єднань дрібних товаровиробників та належної заготівельно-збутової мережі. Створення кооперативів – це шлях до виробництва більш якісної продукції сільськими дрібними товаровиробниками та реальна можливість покращити сімейний бюджет і подолати проблему бідності на селі. Також, завдяки об'єднанню в кооперативи, селяни можуть захищати себе від диктату монополістів і посередників.

Така організаційно-правова форма господарювання ефективно працює в багатьох країнах світу. Через систему кооперативів, реалізується понад 50% продукції молочарства в Бельгії, Великобританії, Польщі, а у Нідерландах, Австрії та Данії ця частка сягає 95%. Практично 90% молокозаводів у країнах ЄС та Північної Америки є кооперативними. Через свої кооперативи фермери продають понад 60% оливкової олії в Іспанії та Греції, 69% м'яса у Фінляндії, 72% фруктів та овочів у Бельгії, 95% вирощених квітів у Нідерландах, понад 50% зерна у Франції та Австрії зберігається на кооперативних елеваторах, що належать не посередникам, а товаровиробникам.

Є гідні приклади працюючих кооперативів і на теренах України. Згідно статистики в країні існує 1097 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Протягом 2010-2016 рр. їх кількість зросла лише на 448 одиниць. Із загальної кількості реально здійснюють господарську діяльність всього 589. В них працює 24,8 тис. громадян, створено на селі 1636 постійних робочих місць, утримується 21758 голів ВРХ. Сплачено податків та зборів на суму 13981,6 тис гривень.

В створенні та розвитку кооперації на селі велику допомогу надають наші закордонні партнери та донори — Канада, Америка, Європейські країни. Нечасто, але трапляються випадки допомоги кооперативному руху на селі і українського бізнесу. Закупаються технічні засоби, допомагають з обладнаннями та приміщеннями... Хоча бізнесмени скаржаться на те, що не застраховані від випадків, коли після значних фінансових вливань в кооператив, той перестає з ними працювати, спокусившись на пропозицію іншого бізнесмена, який пропонує трохи більшу ціну за продукцію.

Як зробити так, аби допомогти в створенні кооперативів, яку підтримку вони потребують, які податки платитимуть або ні, за якими правилами працюватимуть з іншими структурами? Всі ці питання потребують вирішення. Потрібно виписати законодавчі норми, які стануть “настільною книгою” для кооперативного руху, врахувати всі умови та підводні камені. Для вирішення цих завдань мною було створено робочу групу в складі аграрних практиків, представників громадських організацій та асоціацій, науковців, юристів та економістів, які вже на першому засідання почали напрацьовувати напрямок, за яким писатиметься закон:

Що ж в ньому повинно бути:

- маємо унормувати законодавство у сфері сільськогосподарської кооперації - виписати прості прозорі і нормальні правила для створення кооперативів;

- обов'язково підняти питання оподаткування цих об'єднань (розподіл прибутків, членські внески, податок на додану вартість), питання неприбутковості їх діяльності;

- створити кооперативний фонд, який надаватиме в тому числі і інформаційно-консультаційні послуги;

- закріпити обов'язкову щорічну державну підтримку, яка матиме два напрямки — підтримка для створення кооперативів, другий напрямок підтримка переробки.

Також потрібно виписати правила взаємовідносин між бізнесом, який вкладатиме кошти в розвиток та кооперативами, аби в разі суперечок можна було розраховувати вирішити його у правовому полі.

Державна підтримка – це найголовніше, що стимулюватиме розвиток кооперативного руху. На сьогодні колосальні кошти Уряд витрачає на соціальні пільги, на субсидії... А це фактично робить людей залежними від щомісячної подачки. Робить “пільгово залежними”. На мій погляд, державницька політика має бути іншою — держава має створити умови для того, аби люди могли самі заробляти собі на життя.