Марія Башкирцева: українська художниця, яка підкорила Мопассана

Вони обмінювалися й компліментами, і доволі в'їдливими зауваженнями та підозрами. Мопассан, спершу зверхньо повчаючи адресатку, врешті був заінтригований, палко просив особистого знайомства.

Але врешті Башкирцева, так і не знявши маски, спілкування обриває. Згодом знаменитий письменник скаже, що ця дівчина асоціюється в нього з білою трояндою, символом бездоганної й незаплямованої досконалості.

Знаючи про свою приреченість ("Лікар сказав, що я ніколи не вилікуюся", - зі скупою стриманістю записує вона після остаточного медичного присуду), Башкирцева спішить зоставити по собі слід і пам'ять, втекти від неминучого забуття.

Починає нові картини, працює дуже багато - і повсякчас фіксує на папері свої стани, роздуми, переживання. Їй здавалося - принаймні так виглядає із записів, - що найбільше досягає в живопису.

Проте якраз ті самі щоденникові сторінки, на яких Марія нарікала на безжальне провидіння, на брак фізичних сил для втілення сміливих художницьких проектів, - найперш і зробили її знаменитою. Попри те, що прожила лише 26 років.

Щоденник Башкирцевої переклали багатьма мовами, про нього захоплено відгукувалися і її видатні сучасники, і пізніші поціновувачі.

Ця дівчина з неймовірною чутливістю відбила настрій свого часу. Дух індивідуалізму. Ідеал людини, здатної протистояти ницості й недосконалості соціуму.

І ще Марія Башкирцева вражає дивовижним умінням не зваблюватися жодними ілюзіями, які ця сильна жінка вважала, схоже, виявом слабкості.